• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Дай руку, першокласнику!

Ваша дитина йде до школи. Поради батькам першокласника

Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебуду-вання всього способу життя та діяльності дитини. Цей період однаково важкий для дітей, які вступають до школи і в 6, і в 7 років. Спостереження фізіологів, психологів, педагогів показують, що серед першокласників є діти, які через індивідуальні психологічні особливості важко адаптуються до нових умов, лише частково можуть упоратися (або не можуть зовсім) з розкладом роботи та навчальною програмою.

Дитина, яка вступає до школи, повинна бути зрілою у фізіологічному та соціальному сенсі, повинна досягти відповідного рівня розумового та емоційного розвитку. Навчальна діяльність потребує відповідного рівня знань про довколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна вміти узагальнювати та диференціювати предмети і явища, планувати свою діяльність та здійснювати самоконтроль. Важливе позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки, вияв вольових зусиль для виконання поставлених завдань. Не менш важливі і навички розмовного спілкування, розвинена дрібна моторика руху, зорово-рухова координація.

Важливим соціальним інститутом у цей період розвитку дитини є сім’я. Батьки є першими вихователями дітей в сім’ї. Приклад батьків — найкраща школа для дітей. Вивчення соціально-психологічних характеристик низки сімей дітей-дошкільнят дало змогу виділити кілька груп:

• з демократичним стилем спілкування і відносин (близько 23 %); діти з цих сімей часто виявляють ділове співпереживання, доброзичливість, колективістсько спрямовані.

• з авторитарним (14 %); мають понад 65 % дітей з егоїстичною спрямованістю, які виявляють агресивність, часто порушують дисципліну, здебільшого замкнені, менш активні, безініціативні, переважно несамостійні у своїх вчинках, важче оволодівають моральними нормами.

• з ліберальним (16 %); діти з цих сімей схильні до уседозволеності, порушень дисципліни, неслухняні.

• зі змішаним (29 %); діти в цих сім’ях поводяться по-різному: бувають агресивними, замкненими, можуть виявляти колективістську спрямованість.

• із ситуативним (18 %); як і в змішаній групі, це викликане схильністю батьків до різних крайнощів у поведінці, в побуті, у ставленні до дітей.

Готовність дитини до школи передусім залежить від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то значною мірою це залежить від ви¬хователів: адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка. Але ці програми не повністю враховують психологічні аспекти проблеми.

Особливої уваги потребують діти, які не відвідували дитячий садок — так звані домашні діти. Вони, як правило, менш комунікабельні, важче встановлюють контакти з учителем і однолітками, не дуже комфортно почуваються у колективі, бояться залишатись у школі без батьків. Діти, які живуть у вузькому, замкненому мікросередовищі, мають найбільш тяжкі прояви емоцій і поведінки у процесі звикання до нових умов життя.

Крім цього, на адаптацію дитини до школи впливає низка неспри-ятливих факторів: функціональна неготовність до навчання у школі, незадоволеність у спілкуванні з дорослими, неадекватне усвідомлення свого положення в групі однолітків, неправильні методи виховання в сім’ї, негативне ставлення дитини до вступу в перший клас, конфліктна ситуація в сім’ї через низький рівень освіти батьків або алкоголізм, не¬гативний стиль ставлення учителя до дітей. Учителю доцільно звернути особливу увагу на дітей, які виховувались вдома, уважніше познайомитися з сім’ями, проводити ретельну індивідуальну роботу з батьками з проблем соціальної адаптації дитини в школі.

Загальновідомо, що саме в сім’ї формуються основні духовні орієнтири дитини, на яких у подальшому будується система її взаємовідносин із соціальним середовищем. Цінності, прийняті в сім'ї, визначають поведінку юної особистості, ставлення її до себе та інших, сприяючи духовному зростанню чи, навпаки, перешкоджаючи розвиткові.

Встановлено, що розумовий розвиток шестирічок відбувається набагато інтенсивніше, ніж у старшому віці. Тому дуже важливо створити в родині умови для розвитку розумових здібностей, формувати потребу в інтелектуальній та творчій активності.

Головне завдання батьків — допомагати дитині пізнавати навколишній світ. Зона найближчого оточення — це квартира. Дуже важливо створити у квартирі розвивальне предметне середовище.

«Моя галерея»

На дерев’яну планку на стіні вивішуються малюнки та інші роботи дитини.

«Мішечок добрих справ»

Звичайний мішечок, прикрашений аплікацією або вишивкою. За кожну добру справу в мішечок вкладаються дрібні камінчики або ґудзики. Наприкінці тижня підсумуйте, скільки добрих справ було зроблено.

«Скринька-майстринька»

У цю скриньку можна покласти ножиці, ґудзики, клей, клаптики тканини, папір та різноманітний природний матеріал. Тут може бути будь-який матеріал, з якого дитина зможе виготовити поробки.

«Глечик побажань»

Глечик з картону, прикрашений аплікацією. У нього вкладаються листівочки, зроблені власноруч, з побажаннями до різних свят.

«Дитяча бібліотека»

У яскраву коробку складаються дитячі книжки та журнали. Дуже важливо правильно їх систематизувати: казки, книжки одного автора, книжки про природу, дитяча преса.

«Альбоми-цікавинки»

Бажано придбати кілька альбомів та добирати матеріал за різними темами: рослини, тварини, птахи, машини тощо. Таке заняття розвиває спостережливість та кмітливість, навчить дитину систематизувати предмети, охайно працювати.

«Увесь світ»

Бажано знайти місце в оселі для карти світу. Дитина швидко запам’ятає назви та розташування материків, країн.

«Моя квітка»

Посадіть разом з дитиною квіточку і доручіть виростити її самостійно й принести до школи. Ви побачите, як старанно дитина за нею доглядатиме. А першого вересня подарує школі свою власну квітку.

Гра — це «чарівна паличка», з допомогою якої можна навчити малюка читати, писати і, головне, мислити та розмірковувати. Іграшки слід добирати такі, що мають розвивальну функцію.

Розвивати інтелект дитини — справа непроста і вимагає від батьків певних умінь, а головне — бажання. Дуже часто батьки скаржаться на те, що в них не вистачає часу. Але за бажання завжди можна віднайти час для спілкування. Проілюструю сказане описом одного дня.

Неділя. Почніть день з фізичної зарядки. Намагайтеся дібрати цікаві вправи.

«Дзеркало» — дитина повторює рухи дорослого.

«Заборонений рух» — дитина виконує всі вправи, які демонструє дорослий, крім, наприклад, присідання.

«Робите, що я скажу» — дитина виконує тільки ті вправи, які називає дорослий, незалежно від того, що він реально демонструє.

«Пантоміма» — дорослий з дитиною по черзі демонструють пантоміму та намагаються розгадати, що вона означає.

Такі вправи розвивають не тільки координацію рухів, а й увагу та творчу уяву. Поки ви готуєте сніданок, запропонуйте дитині накрити на стіл. Нагадайте, що виделка кладеться ліворуч, а ніж — праворуч від тарілки. А під час миття посуду пограйте у гру «Що з чого приготували?»

Готуючи обід, запропонуйте дитині нарізати овочі та пограйте з нею у гру «Різнокольорові овочі та фрукти» (дитина пригадає жовті, зелені, червоні овочі та фрукти); «Що де росте?», «Що можна приготувати з...» (дитина пригадає всі можливі варіанти страв з даного овочу).

Настав час прогулянки. У лісі чи парку зверніть увагу малюка на красу природи. Для розвитку окоміру спробуйте визначити відстань до берези, сосни. Дітям дуже подобається гра «Солодке дерево» (дитина заплющує очі, а дорослий на гілочку вішає цукерку, а потім пропонує знайти солодке дерево за вказівками: «Зроби два кроки вперед, три кроки вправо»).

Повергаючись додому, пограйте у гру «Віночок слів» (ніч — човен — новина — агрус тощо), «Я знаю п’ять назв квітів» (тварин, дерев тощо).

Дуже часто батьки скаржаться, що дитина не витримує поїздок у транспорті. Але ж і нудну поїздку можна використати для спілкування та розвитку. Запропонуйте дитині позмагатися: «Ти рахуватимеш жовті автомобілі, а я — червоні. Хто більше нарахує?». Згодом можна рахувати машини одразу двох кольорів. Ця вправа чудово розвиває спостережливість, пам’ять, увагу.

Після обіду можна виділити час для перегляду мультфільму. Купуючи мультфільм, батьки мають замислитися, чи буде час, проведений перед телевізором, корисним для малюка. На жаль, деякі іноземні «твори» сприяють лише формуванню жорстокості та дитячих страхів. А швидка зміна подій несе в собі зайве навантаження на дитячу психіку. Для маленькою гля-дача нелегко буває збагнути зміст переглянутого, тому потрібен змістовний коментар з боку дорослого. Вже під час сприйняття муль¬тфільму бажано, щоб дитина відповідала на запитання: «Хто це?», «Що він робить?», «Чому він так вчинив?», «Чим саме тобі сподобався цей мультик?». Дуже корисно дати зрозуміти малюкові власне ставлення; «Який чудовий пейзаж!», «Уявляю, як сумуватиме мама цього хлопчика». Тільки за умови активного сприйняття і спілкування з дорослим у дитини споруджується місточок від побаченого на екрані до життя. Після перегляду бажано обговорити зміст. Націлиш на скорочений переказ можна за допомогою маленьких хитрощів: «Ти переглянув увесь фільм, а мені довелося виходити на кухню, готувати вечерю. Розкажи, чим скінчився мультик?»

Під час вечері можна потренувати дитину у діленні предметів на частини — розрізати яйце, яблуко на дві частини, чотири, шість. Порівняти, яка частинка більша, яка менша. Годину перед сном корисно присвятити читанню. Перш ніж перейти до самостійного читання, дитина повинна навчитися слухати та переказувати. Переказуючи, діти часом опускають важливі деталі, відволікаються, чекають підказки, не знають, з чого почати.

Життя дарує безліч можливостей для всебічного розвитку. Спілкування батьків і дитини може бути захоплюючим. Навчання в школі може бути успішним лише в тому випадку, коли родина з перших років життя дитини турбується не тільки про її фізичний розвиток. Не меншу увагу слід приділити вихованню працелюбності, дисциплінованості, організованості, самостійності, умінню поводити себе в колективі, відповідальному ставленню.

Батькам передусім треба знати, що інтерес до навчання може з’явитися у дитини лише якщо з першого дня дорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а також почуття обов’язку, відповідальності тощо. Тут важливо враховувати вікові психологічні особливості дітей.

Потрібні звертання до дитини

Давай вирішимо разом...

Як ти думаєш...

Мій любий...

Це ти добре придумав...

Таке лише ти міг придумати...

Я не сумніваюся, що ти в мене найрозумніший (тощо)...

Я така вдячна долі, що ти в мене є...

Я впевнена, що ти зможеш...

Я завжди знала, що моя дитина найкраща...

У мене маля — просто ангел, а ось в моєї подруги…

Я пишаюсь тим, як ти працював! Гарно зроблено!

Мені приємно бачити твою роботу!

Вітаю! Це те, що треба!

Я знала, що ти можеш це зробити!

Я б не зуміла зробити краще!

Це правильний шлях!

Щодня це тобі вдається краще!

Твій мозок попрацював на славу!

Ти обов’язково досягнеш успіху!

Це видатний вихід!

Активний. Непогано. Старався.

Уже краще! Так тримати! Видно, що стараєшся. Ти досяг(-ла) успіху!

Мені подобається хід твоїх думок.

Я пишаюсь тобою!

Твоя робота дуже потішила мне.

Це твоя перемога!

Я щиро радію за тебе! Я вірю в тебе!

Спасибі за охайну роботу!

Десять «заборонених» звертань до дитини

Скільки разів тобі повторювати...

Я сказала — зробити що, не розумієш?..

У всіх діти як діти, а ти...

За що мені таке покарання...

Не лізь, якщо не можеш зробити...

І в кого ти тільки такий удався...

Невже тобі важко запам’ятати, що...

Я тисячу разів тобі повторювала, що...

У моєї подруги дитина просто ангел, а в мене...

Лист-звернення до найближчих і найдорожчих людей, моїх батьків

• Не псуйте мене. Я чудово знаю, що я не повинен одержувати всього, про що прошу. Я просто перевіряю вас.

• Не бійтеся проявляти твердість стосовно мене. Я надаю цьому перевагу. Це дозволяє мені знати міру й місце.

• Не застосовуйте силу стосовно мене, оскільки я буду думати, що сила — це єдине, що має значення. Із більшою готовністю я сприйму ваші поради та настанови.

• Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує намагатися «вийти сухим із води» в усіх можливих випадках.

• Не давайте порожніх обіцянок. Через це я перестану вам довіряти.

• Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю й роблю речі, які засмучують вас. Інакше я знову намагатимуся до¬сягти такої «перемоґи».

• Не засмучуйтеся, якщо я говорю, що ненавиджу вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що ви зробили стосовно мене.

• Не примушуйте мене відчувати себе малюком. Я компенсую це тим, що поводитимуся так, ніби я — «центр Всесвіту».

• Не робіть для мене і за мене те, що я можу зробити для себе сам. Якщо це станеться, я вимагатиму, щоб ви обслуговували мене завжди.

• Не звертайте уваги на мої безглузді витівки. Ваша підвищена увага допоможе їх закріпити.

• Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. На зауваження я реагуватиму лише наодинці, без сторонніх.

• Не намагайтеся мене повчати в конфліктній ситуації. Я все одно нічого не почую, а якщо почую, то не буду реагувати. Поговоріть Зі мною тоді, коли ваш гнів поступиться місцем здоровому глузду.

• Не намагайтеся мене весь час повчати, Ви здивувалися б, дізнавшись, як добре я знаю, що таке «добре» а що таке «погано».

• Не примушуйте мене вважати, що помилки, зроблені мною, це — злочин. Я маю навчитися робити помилки, не думаючи при цьому про те, що я ні на що не здатний.

• Не прискіпуйтеся до мене й не бурчіть. Інакше мені доведеться вдати із себе глухого, щоб якось захиститися.

• Не вимагайте від мене пояснень із приводу моєї поганої поведінки. Я, дійсно, відразу не зможу її пояснити. Я спробую пояснити і собі, і вам свою поведінку, але на це потрібен час.

• Не випробовуйте надмірно мою чесність. Мене легко налякати, при цьому я починаю брехати.

• Не забудьте, що я розвиваюся, а значить, експериментую. Таким чином я вчуся. Змиріться, будь ласка, із цим.

• Не оберігайте мене від наслідків моєї діяльності. Мені потрібно вчитися на власному досвіді.

• Не звертайте уваги на мої маленькі нездужання. Я можу навчитися одержувати задоволення від свого поганого здоров’я, якщо завдяки цьому я буду в центрі вашої уваги.

• Не уникайте відповіді, якщо я ставлю вам чесні й прямі запитання. Інакше ви побачите, що я перестав вас питати й шукаю інформацію, яка цікавить мене, там, де мені її пропонують.

• Не відповідайте на мої дурні и безглузді запитання. Я просто хочу, щоб ви приділили мені увагу.

• Ніколи не вважайте, що вибачення переді мною принижує вас. Ваше чесне вибачення й визнання своїх помилок викликає в мене стосовно вас теплі почуття.

• Ніколи не стверджуйте, що ви досконалі й безгріховні. Інакше я буду ставити перед собою надто складні завдання й часто розчаровуватися в собі.

• Не переймайтеся тим, що ми проводимо дуже мало часу разом. Варто перейматися тим, як ми з вами його проводимо.

• Не дозволяйте моїм страхам викликати у вас тривогу. Інакше я справді злякаюся. Демонструйте мені вашу мужність і власну хоробрість.

• Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння й підтримка. Я думаю, що ви й без мене це знаєте.

• Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. Я теж хочу бути вашим найкращим другом.

• Не забувайте, що ваші добрі думки й теплі побажання, які ви даруєте мені щедро щодня, якщо не зараз, то через роки, повернуться вам сторицею.

• Пам’ятайте, що у вас є найбільше диво на світі. Це диво Я — ВАША ДИТИНА!

Кiлькiсть переглядiв: 478

Коментарi

  • Jesbick

    2018-02-02 18:24:35

    Amoxicillin Bladder Infection Cialis Vendo [url=http://cialicost.com]cialis online[/url] Take Flomax At Night Presentazione Levitra...

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Червень 2019 Наступна
ПВСЧПСН
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930